Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |
Привет, бро! Хочу поделиться историей, которая произошла не так давно, и она точно не из разряда ожидаемых. Все началось с того, что я решил найти новых друзей в соцсетях, но как-то неожиданно оказался в мире наркотиков.
Hardcore вошел в мою жизнь со своими закладками и своей "благородной" химией.
Не буду скрывать, что вначале интерес к этому миру возник случайно. Ища новых коммуникабельных товарищей, я наткнулся на группу, где публиковались различные посты о наркотиках, их видах и последствиях. Я был заинтригован, решил поддаться любопытству, и, как говорится, "попался на крючок".
Гердос и
ЛСД - два самых популярных наркотика в моем окружении. Я стал искать информацию о них, читал о их составе, последствиях и способах употребления. Оказывается, это настоящий мир со своими законами и правилами, и даже свой жаргон.
Однажды, разговаривая с одним парнем, он упомянул, что "взял товар на точке". Ну, я не буду притворяться, что знал все наизусть, поэтому спросил, что это значит. Он объяснил, что это означает покупку наркотиков у дилера на улице, так сказать, мгновенное удовольствие.
Мне стало интересно, где можно найти такие точки, чтобы сделать свой первый шаг в этом направлении. Я начал искать информацию в группах соцсетей, спрашивал людей, надеясь найти свое "место силы". Знаешь, иногда для этого использовались даже такие слова, как "жмых" и "анашка".
Мне было стыдно, потому что я не знал, что эти слова означают и почему наркоманы ими пользуются.
Затем один парень в ЛС предложил отправить мне список адресов, где можно
купить наркотики взять товар на точке. Я был в некотором шоке, так как не ожидал такого предложения. Но любопытство взяло верх, и я согласился. Только теперь я понимаю, что это было большой ошибка.
Когда я отправился на первую точку, я был напряжен. Вот я иду, чтобы "взять товар", и осознаю, насколько я влез в непростую ситуацию. Когда я подошел к дилеру, он смотрел на меня, как на свежего мяса, и спросил,
"Что тебе нужно?"
Я чуть не сморщился от страха и нервно произнес,
"Два гердоса, пожалуйста."
Он улыбнулся и сказал,
"Конечно, брат, вот тебе товар. Запомни, я всегда здесь для тебя."
Я взял свою покупку и пошел дальше, ощущая себя как будто прошел через испытание. Возвращаясь домой, я уже начал понимать, что
купил наркотик взял товар на точке. Смешивая его с жмыхом, я погрузился в другую реальность. Все казалось таким нереальным и захватывающим. Стоит отметить, что это был самый сложный шаг. Открыться перед людьми, рассказать о своих проблемах, но это был единственный правильный выход из моей ситуации.